Взяли участь у Бізнес-діалозі «Антикризові протоколи і логістична дипломатія» разом із Міністром аграрної політики та продовольства України Тарасом Висоцьким, Представником України при Європейському Союзі, Торговим представником України Тарасом Качкою, першим заступником Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергієм Деркачем та головою Київської ОДА Тимуром Ткаченком.
Під час закритої executive-сесії, організованої Київською школою державного управління ім. Сергія Нижного, обговорили посилення стійкості української економіки, логістики та бізнесу в умовах війни.
Одним із ключових питань стала стійкість логістики та експорту. Йшлося про необхідність побудови системи, у якій пошкодження чи блокування одного маршруту не зупинятиме перевезень, а держава і бізнес заздалегідь матимуть визначені альтернативні маршрути, інформацію про їхню спроможність та розуміння відповідальних за ухвалення рішень.
Окрему увагу приділили розвитку та посиленню власної транспортної й енергетичної спроможності України. Зокрема, акцентували на важливості придбання та виробництва українських локомотивів, енергетичного обладнання та іншої критично необхідної продукції. Це не лише питання підтримки українського виробника, а й важливий елемент економічної та логістичної безпеки держави в умовах війни.
Великий блок дискусії стосувався експорту та роботи прикордонної інфраструктури. Учасники обговорили ризики для експорту, удосконалення митних процедур, гармонізацію з правилами ЄС та ефективніше використання пунктів пропуску.
Гендиректор ФРУ Руслан Іллічов нагадав, що Федерація вже звернулася до Прем'єр-міністра України з пропозиціями щодо оптимізації прикордонних та митних процедур на кордоні з країнами ЄС та Молдовою. Адже в умовах логістичних обмежень експорту зростаючий товаропотік наземними шляхами потребує сучасних пунктів пропуску та швидкого оформлення.
Серед першочергових кроків Федерація запропонувала:
- модернізувати та розширити мережу прикордонних інспекційних постів, посилити кадрову спроможність ДПСС і забезпечити цілодобову роботу там, де це скорочує час очікування;
- розширити спільний прикордонний і митний контроль та активізувати діалог з ЄС щодо визнання українських інспекційних постів відповідними вимогам Регламенту (ЄС) 2017/625;
- запровадити fast-track для пріоритетних вантажів і забезпечити постійний пріоритетний рух через «єЧергу» з урахуванням статусу АЕО, Т1 (NCTS) та книжок МДП.
Водночас стійкість логістики неможливо розглядати окремо від захисту та відновлення активів бізнесу, які системно зазнають руйнувань унаслідок російських атак.
Створення системи компенсації втрат бізнесу від знищення активів — одна з пріоритетних цілей ФРУ. Постійні удари по економічній інфраструктурі України руйнують виробництва, склади, логістичні центри, енергетичні та торговельні об'єкти, завдаючи бізнесу десятків мільярдів гривень збитків. Водночас для значної частини підприємств комерційне страхування воєнних ризиків залишається економічно недоступним, а після масштабних руйнувань власних ресурсів на відновлення часто не вистачає.
Ще у серпні ФРУ виступила з ініціативою термінового підвищення рівня підтримки постраждалих підприємств в умовах постійних атак на виробничі, торговельні та логістичні об'єкти.
Федерація запропонувала створити окремий Фонд компенсації втрат бізнесу від знищення активів для фінансування часткової компенсації знищеного чи пошкодженого майна та запровадження тимчасового імпортного збору для його додаткового наповнення.
ФРУ підтримує концепцію створення Фонду, представлену Мінекономіки, та виступає за якнайшвидший практичний запуск системи.
Ще один важливий елемент економічної стійкості — страхування воєнних ризиків.
Акцентували увагу на тому, що страхування воєнних ризиків сьогодні безпосередньо впливає на економічну стійкість підприємств, збереження виробництва та готовність бізнесу інвестувати в Україну.
Тож головне питання не в тому, чи може Україна страхувати воєнні ризики. Питання в тому, чи відповідає масштаб цього механізму реальним потребам бізнесу.
Для посилення системи ФРУ пропонує:
- збільшити ліміт компенсації за знищене майно з 30 до 100 млн грн;
- підвищити компенсацію страхових премій для підприємств переробної промисловості до 10 млн грн;
- створити окремий Фонд компенсацій втрат бізнесу від бойових дій;
- забезпечити прозору звітність та оперативні виплати;
- розширювати міжнародну перестрахувальну ємність.
Для ФРУ ключовий висновок дискусії — антикризові механізми мають бути підготовлені до настання кризи та працювати як єдина система економічної стійкості.
Готові долучатися до її формування, щоб український бізнес міг зберігати виробництво, робочі місця та інвестиційну активність навіть в умовах війни.