22 січня відбулась узгоджувальна онлайн нарада на виконання рішення Урядового комітету з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та соціальної політики від 21.01.2021р. у зв’язку з наданими під час засідання зауважень представником ФРУ до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»
У нараді взяли участь:
Від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:
Ігор Дядюра – Заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
Руслан Овчаренко – Генеральний директор директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці;
керівники експертних груп та експерти директорату
Від Державної служби України з питань праці:
Ігор Дегнера – Заступник Голови Держпраці;
керівники департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки, відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг
Представники від підприємств легкої, гірничої, металургійної, хімічної, скляної промисловості, залізничного транспорту, агропромислового комплексу, портового господарства, ринку нафтопродуктів, ліфтової галузі тощо.
Історія питання. Минуло близько місця з часу прийняття дерегуляційної постанови у березні 2020, відповідно до якої значну частину видів робіт, обладнання переведено з дозволу на декларацію відповідності, як Держпраці знову вийшла з ініціативою її перегляду у квітні ц.р. Йдеться про зміни в «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування), машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», які повністю заперечують позитивні тенденції щодо дерегуляції господарської діяльності, відображені в постанові КМУ від 03.03.2020 № 207. При цьому, відсутні будь-які зобов’язання, у т.ч. міжнародні, акти, доручення тощо щодо повторного термінового перегляду постанов КМУ 1107 та № 729. Також розробником не наведено жодних аргументів, об’єктивних критеріїв, не здійснено оцінку ризиків (сплеск травматизму, настання смертельних наслідків), якими останній керувався при віднесенні тих чи інших видів робіт, обладнання до дозволів або декларації.
Що передбачає проект акта.
– значно розширюється як перелік видів робіт підвищеної небезпеки, обладнання для отримання дозволів, так і для подання декларації, як у порівнянні з діючим законодавством, так і у порівнянні з попередньою редакцією, яка була предметом обговорення в липні ц.р.;
– запроваджується обов`язкове проведення аудиту стану дотримання вимог законодавства про охорону праці, що нічим не відрізняється від експертизи перед отриманням дозволу і за обсягами є аналогічним вартості такої експертизи. Зазначене повністю суперечить природі декларування, де суб’єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства, на підставі чого набуває право виконувати роботи або експлуатувати обладнання підвищеної небезпеки. Проведення аудиту дійсно є обов’язком відповідно до Закону, але законодавець не ставить обов’язок проведення аудиту як фактично умову реєстрації декларації. Але зважаючи на положення проекту акту щодо безумовного повернення декларації без розгляду у разі незаповнення усіх полів в формі декларції, така декларація не буде зареєстрована, доки суб`єкт господарювання не надасть інформацію про проведений аудит.
Серед іншого, на сьогодні відсутній порядок проведення аудиту, не затверджені форми оформлення результатів такого аудиту, відсутня відповідальність за неправдиві результати аудиту тощо, чим створюються передумови корупційних дій з боку контролюючого органу. Тому, до прийняття Закону України «Про здоров’я і безпеку працівників», який наразі розробляється Мінекономіки та Держпраці, де буде врегулювано процедуру аудиту з охорони праці, його проведення повинно залишатися виключно добровільним і не має бути пов’язано з поданням декларації, а перевірятись у порядку державного нагляду (контролю);
– суб’єкт господарювання зобов’язаний усі сунути небезпечні фактори перед поданням декларації, що неможливо, це довгий процес, що базується на системі управління ризиками у сфері охорони праці.
вказати про наявність договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами. Незважаючи на те, що страхування є добровільним, та зважаючи на положення проекту акту щодо безумовного повернення декларації без реєстрації у разі незаповнення усіх полів в формі декларації, така декларація не буде зареєстрована, доки суб`єкт господарювання не укладе такий договір.
– всупереч вимогам Закону про дозвільну систему передбачається введення механізму повренення декларації без розгляду. Це суперечить правовій природі декларації, яка є повідомленням, що не передбачає жодних зустрічних дій, окрім реєстрації, та означає фактично наділення Держпраці не властивими розпорядчими функціями.
За результатами консультацій вдалося домовитись про виключення наступних обтяжливих для бізнесу положень:
- надання згоди на проведення позапланової перевірки відповідності задекларованого стану матеріально-технічної бази та умов праці встановленим вимогам законодавства з питань охорони праці, що прямо суперечить базовому закону про нагляд (контроль), де визначено виключні підстави для проведення позапланових перевірок;
- надання результатів оцінювання дотримання вимог законодавства про охорону праці наступного робочого дня після отримання вимоги Держпраці;
- підстав анулювання декларації територіальними органами Держпраці.
Окрім того, домовились про наступне:
- зазначення інформації про наявність страхового полісу лише у разі добровільного страхування;
- висновок експертизи залишається підставою для видачі дозволу органами Держпраці;
- при поданні декларації суб’єкт господарювання повідомлятиме про вжиття заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих факторів, а не про їх усунення;
- аудит може проводитися як зовнішній, так і внутрішній за бажанням суб’єкта господарювання. Так, суб’єкт господарювання за результатами внутрішнього аудиту декларує відповідність матеріально технічно бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Відсутні будь-які положення, що регламентують порядок проведення аудиту, оскільки вказані питання регулюються міжнародними стандартами, які є добровільними у застосуванні. В Держпраці відсутні повноваження щодо контролю якості проведення аудиту охорони праці;
- досягнуто домовленості про спільне відстеження (ФРУ, ДРС, Держпраці, Мінекономіки) практики повернення декларацій без розгляду та вимог надання висновку аудиту експертними організаціями або третьою стороною.
Серед іншого, зважаючи на наведену бізнесом аргументацію щодо зміни позицій в Переліках обладнання, робіт підвищеної небезпеки, на які необхідно отримати дозвіл або подати декларацію, Держпраці враховані зауваження ліфтової галузі, скляної промисловості, ринку реалізації нафтопродуктів тощо.
