У п'ятницю у ФРУ представники бізнесу та «Укрзалізниці» зібралися, щоб обговорити тарифоутворення на перевезення вантажів залізничним транспортом. Однак дискусія видалася значно більш масштабною та дуже емоційною.
Будь яке питання починається з довіри. І сьогодні необхідно повертати довіру бізнесу до співпраці з УЗ.
Низка безперервних кадрових змін у компанії також підвищенню цієї довіри не сприяла.
Сподіваємося і говорили вчора про це з Міністром інфраструктури Олександром Кубраковим, на якого нещодавно було покладено й обов'язки глави правління УЗ, що ситуація зміниться.
Саме тому такі зустрічі та відверті розмови, як та, що відбулася сьогодні у ФРУ, вкрай важливі.
Як зазначив гендиректор Федерації Руслан Іллічов, якби всі проблемні моменти між УЗ та бізнесом постійно системно обговорювалися останні 3-5 років, то, мабуть, 90% цих питань вже було б знято.
Тож сьогодні обговорили цілий комплекс питань, у яких постачальники та вантажоперевізники готові об’єднати зусилля задля досягнення позитивних результатів.
Безумовно, ми прагнемо бачити «Укрзалізницю» сильною та стабільною компанією.
Бізнес більше, ніж будь-хто інший, у цьому зацікавлений.
Тут немає жодних протиріч.
Ми всі розуміємо, що сильна, потужна і модернізована «Укрзалізниця» – це конкурентна перевага для всього українського бізнесу.
На жаль, зношеність ресурсів УЗ сьогодні складає понад 90%. Нам потрібні швидкі рішення та інструменти для того, щоб змінити ситуацію.
Багато нарікань сьогодні бізнес має до закупівельної політики УЗ, до виконання інвестиційних планів, критеріїв проведення тендерів та корупції, яка із цим пов’язана. ФРУ категорично не влаштовує практика, яка склалася між виробниками-постачальниками та УЗ. Ми вимагали і будемо вимагати прозорої закупівельної політики, чесної конкуренції, впровадження рамкових угод, ліквідації ганебної практики закупівель сумнівної продукції.
Також ми категорично не згодні з тим, що сьогодні ціна є ключовим критерієм закупівель, у той час як такі нецінові критерії як локалізація, життєвий цикл та якість продукції не враховуються. Адже від якості продукції, що закуповується, залежить перш за все безпека пасажирів та вантажів.
Ми всі розуміємо, що всі економічні процеси пов’язані. І галузеві, і міжгалузеві.
Тому ми говоримо і про ринок електроенергії, і про ринок газу, і про тарифи на перевезення, що сьогодні для когось це продукт. А для когось – собівартість.
Ми не проти зрозумілих всім та прозорих підвищень тарифів, але інструментарій, аргументація і сам принцип їх підвищення необхідно спільно обговорювати.
Адже ми розуміємо, що без вирішення глобальних системних проблем «Укрзалізниці» жодне підвищення не буде ефективним.
Обов’язковим елементом прозорості тарифоутворення є підрахунок собівартості перевезень залізничним транспортом в цілому та по кожному класу окремо, враховуючи специфіку перевезення вантажу (маршрутні, групові чи повагонні відправлення), протяжність, обсяги та сезонність перевезень. Що необхідно здійснити як передумову перегляду коефіцієнтів тарифів на залізничні перевезення.
Необхідно відмовитись від так званого перехресного субсидування пасажирських перевезень, збитки УЗ від яких за 2020 рік сягнули 13 млрд грн, що є абсолютним рекордом за останні п’ять років.
Несправедливим є забезпечення покриття збитків від пасажирських перевезень за рахунок прибутків, отриманих від вантажних перевезень.
Адже, згідно офіційної звітності АТ «Укрзалізниця», прибуток від вантажних перевезень в 2020 році склав 11,1 млрд. грн., але був використаний на 100% для покриття зростаючих збитків від пасажирських перевезень.
Від такої практики вже давно відмовилися розвинені країни, де субсидування здійснюється за рахунок видатків бюджету, програм та відповідних фондів, адже мобільність населення це в першу чергу соціальне питання.
Необхідно позбуватися непрофільних активів УЗ, більшість з яких є збитковими, що також підвищує витрати «Укрзалізниці».
Обов’язковим елементом прозорості тарифоутворення є підрахунок собівартості перевезень залізничним транспортом в цілому та по кожному класу окремо, який необхідно здійснити як передумову перегляду коефіцієнтів тарифів на залізничні перевезення.
Аргументація підвищувати тарифи, для того щоб направити кошти на реконструкцію залізничної інфраструктури та модернізацію тягового рухомого складу викликає великі сумніви. З огляду на попередню практику підвищення тарифів, бізнес спостерігав, що такі плани не виконувались. А фактичні витрати від плану капітальних інвестицій складали в межах 50% - 60%.
Також для того, щоб встановлювати економічно обґрунтовані тарифи на вантажні перевезення, необхідно провести реформу АТ «Укрзалізниця» з фінансовим та організаційним поділом на окремі юридичні особи. Адже це дозволить створити передумови для підвищення прозорості, покращення якості сервісу та зростання ефективності залізничних перевезень.
Необхідно скасувати сплату земельного податку за землю під коліями. «Укрзалізниця» у 2020 році сплатила до місцевих бюджетів понад 3,7 млрд грн земельного податку, а за останні два роки – 7,5 млрд грн, а за прогнозними розрахунками, пропонується одержати додаткові доходи АТ «Укрзалізниця» від перевезень вантажів у межах України та пов’язані з ними послуги до кінця року в сумі 1,783 млрд грн та 10,091 млрд грн у 2022 році.
Тобто сума сплати земельного податку за землі під коліями за один рік складає більше третини річних прогнозних надходжень від збільшення коефіцієнтів на перевезення вантажів залізничним транспортом.
Також ми за те, щоб акциз на паливо для УЗ йшов на інвестиції, а не до бюджету.
І в цих питаннях ми УЗ завжди підтримували і готові підтримувати далі.
ФРУ готова активно підтримувати такі ініціативи як практика модернізації інфраструктури та рухомого складу «Укрзалізниці» із залученням бюджетних коштів, що вперше за роки незалежності передбачено держбюджетом на 2021 рік.
Це чудова ініціатива українського уряду та парламентарів, яка підкреслює важливість залізничної інфраструктури та її стратегічне значення для розвитку економіки. І ми про це вчора також говорили з Міністром інфраструктури Олександром Кубраковим. Велике будівництво в УЗ – це великий нерозкритий потенціал та мультиплікаційний ефект для вітчизняної економіки та промисловості.
Що ж до тарифів, то український бізнес добре розуміє, що питання їх формування має вирішуватись системно, державою та бізнесом спільно, а не бути точковим рішенням.
Саме така співпраця в подальшому дозволить побудувати прозору та взаємовигідну структуру тарифів та визначити їх справедливий розмір.
Ми вдячні всім учасникам сьогоднішньої зустрічі, і бізнесу, і представникам УЗ, за відверту та змістовну розмову.
Дійшли згоди, що такі зустрічі будуть продовжені, впевнені, що разом ми знайдемо відповідь на будь-які складні запитання.
