За ініціативи народного депутата Дмитра Кисилевського і за підтримки Федерації роботодавців відбулася робоча нарада щодо вдосконалення законодавства у сфері торговельного захисту.
У обговоренні взяли участь представники профільного департамент Міністерства економіки, Аналітичного центру ФРУ, провідні українські юристи, що спеціалізуються на торгівельному захисті, представники галузевих об’єднань бізнесу, українських виробників, радники Комітету економічного розвитку.
«Уявіть собі, що автомобіль при обгоні на трасі Київ – Харків, вночі, пошкодив автомобіль, який обганяв. При цьому він ще і виїхав на зустрічну смугу, через що ще один автомобіль злетів на обочину. Водії і пасажири мають ушкодження, але, на щастя, живі.
Усі начебто бачили, як усе відбувалося. Однозначно порушник не повинен був так ризикувати. Приїхала дорожня поліція, усі розповідали, як все сталося, поліцейський склав протокол і схему події. І от в результаті виявляється, що той хто винен – не винен, бо інші учасники винні самі, вони рухалися необережно, підрізаючи лихача, який насправді-то перевищував швидкість.
Буває таке? Буває. І не тому, що хтось корумпував слідчих, а просто тому, що є процедура, яка передбачає оцінку ситуації. І від того як процедура прописана в нормативних документах, і наскільки точно розповіли учасники дорожньої пригоди про подію, може бути правильно визначено порушників.
В міжнародній торгівлі відбувається саме так, як я описав на побутовому прикладі. Іноземні компанії здійснюють демпінг – тобто свідоме заниження ціни на свої товари для знищення конкурентів. Причому відбувається і відкрите, і приховане субсидування. Старий протекціонізм змінився на неопротекціонізм, коли робота по підтримці експортерів відбувається філігранно і багаторівнево.
Саме тому важливим є обговорення процедур, за якими наші компанії можуть здійснювати захист своїх інтересів», - зазначив директор Аналітичного центру ФРУ Володимир Панченко.
Під час дискусії у ФРУ обговорювали внесені у Верховну Раду проекти законів
- “Про захист від демпінгового імпорту” (№ 4132),
- “Про захист від субсидованого імпорту” (№ 4133),
- “Про захисні заходи” (№ 4134),
- “Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту” (№ 4141),
- “Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту) ” (№ 4291).
Приємно усвідомлювати , що працівники департаменту торгівельного захисту Міністерства економічного розвитку і торгівлі проявляють позицію, яка свідчить про розуміння ними національних інтересів.
Адже проти іноземних компаній ведеться близько 1800 розслідувань захисних дій для захисту локальних виробників, як на заході, так і на сході, причому США має їх більше половини від усієї кількості. Українські фірми також потерпають від цих дій.
Через недосконалість і складність законодавства в Україні захист перебуває у зародковому стані – всього 34 розслідування, і це не тому , що іноземні постачальники не порушують чесні правила торгівлі.
Федерація роботодавців продовжує спільну діяльність з експертами та виробниками по наданню пропозицій для вдосконалення існуючих правил ведення розслідувань і покарання за порушення, щоб не було занадто пізно для наших виробників, які можуть втратити свій ринок через несправедливі умови конкуренції.
