11 червня у ФРУ відбулася робоча зустріч з хіміками, аграріями та експертами ринку мінеральних добрив.
Обговорювали квотування і захист ринку – яким чином знайти баланс між інтересами аграріїв і виробників добрив.
ФРУ об'єднує і тих, і інших. І ми не вбачаємо протистояння між вітчизняними хіміками і аграріями хоча розуміємо, що інтереси представників цих галузей не завжди співпадають на 100 відсотків.
Відкриваючи зустріч, Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов зазначив, що мета наради – в продовження зустрічі, яка відбулась наприкінці травня під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Качки, обговорити у колі експертів та учасників ринку питання подальшої взаємодії та узгодити спільні позиції.
Зокрема розглядається варіант підписання Меморандуму, у якому сторони узгодять усі питання які турбують і аграріїв, і хіміків, серед яких умови контролю над цінами в рамках дії квот, а також інші спільні ініціативи щодо механізмів підтримки аграріїв та представників хімічної галузі.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначив: «Необхідність знайти компроміс сьогодні є надважливою, адже це в інтересах обох сторін. Усі підприємства працюють в Україні та відповідно сплачують податки та забезпечують зайнятість населення».
Після пандемії COVID-19 головним напрямком економічної політики більшості країн світу стає національний індустріальний протекціонізм. Це ключовий інструмент для багатьох країн, які після пандемії починають ще активніше захищати своїх виробників і свої ринки.
Більшість держав сьогодні застосовують безпрецедентні заходи підтримки власних виробників через різні механізми. Закриття ринків, як і торгові обмеження - це приклади такої підтримки.
COVID-19 показав, що наявність власної промисловості - це питання національної безпеки.
Сергій Лісковський, Голова наглядової ради Дніпровського заводу мінеральних добрив наголосив, що важливо розділити питання по азотним добривам та складним. Адже у них різній підхід до сировини, обсягів виробництва та ринків збуту.
Важливо також враховувати завантаженість українських потужностей. За умови забезпечення середньорічного завантаження виробничих потужностей на рівні не менше 80% виробники зможуть забезпечувати більш низький рівень цін на готову продукцію.
Він також нагадав, що вітчизняні виробники сьогодні опинилися в неконкурентних умовах відносно доступу до сировини. Для складних добрив сировина переважно імпортна. Внаслідок цього за останні роки вони втратили близько 92% ринку. При цьому збережені можливості наростити виробництво та забезпечити 35-40% від потреби аграріїв у складних мінеральних добривах.
Таким чином виробники добрив пропонують повернути той розумний баланс, при якому в Україні зберігаються робочі місця, створюється додана вартість, а також сплачуються податки та соціальні внески. Тільки по двох підприємствах, які виготовляють складні мінеральні добрива, - це близько 5000 осіб.
Питання квотування імпорту викликає багато суперечок. Разом із тим, представники хімічної галузі наголошують, що якщо Україна не збереже вітчизняне виробництво добрив і віддасть внутрішній ринок на догоду російським або іншим іноземним виробникам, то найближчим часом ризикуємо отримати монопольний диктат в галузі з боку імпорту. Тим більше, що в багатьох країнах хімічна промисловість спирається на системну державну підтримку.
Хімічна галузь сьогодні - це галузь з мультиплікатором - 3-5, з високою доданою вартістю. За кожним хімічним підприємством стоїть цілий ряд підрядників і виробників промислової продукції, а також логістика, транспорт, енергетика та житлово-комунальне господарство. Це близько 100 тисяч робочих місць.
Леонід Козаченко за свого б оку зауважив, що не аграрії були винні в тому, що хімічна промисловість опинилась в скрутному стані, але долати ці перешкоди необхідно разом, адже ці проблеми впливають на всіх учасників відносин. І аграрії, і промисловці повинні сьогодні спільно працювати. І для цього є всі можливості.
Українські виробники добрив наразі можуть забезпечити на 100 відсотків потреби аграріїв в азотній групі й до 40 відсотків - у складних добривах. Сьогодні спірні питання більше лежать в площині інтересів трейдерів імпортної продукції, які ведуть агресивну кампанію з захоплення ринку, по суті, шляхом лобіювання інтересів іноземних виробників.
На думку ФРУ, квотування не змінює структуру ринку, що склалася саме на сьогодні. Квоти потрібні для того, щоб зберегти диверсифікацію і передбачуваність імпорту, і будуть близькі до частки фактичного імпорту, який ми маємо зараз. Це пов'язано з тим, що розслідування тривало майже рік і стосувалося періоду до середини 2019 року. З того часу ринок добрив змінився. У першому кварталі 2020 імпорт комплексних добрив скоротився на 18%, а азотних на 59% в порівнянні з першим кварталом минулого року. Тобто імпорт до України сам поступово йде до параметрів, які пропонується зафіксувати.
Віце-президент Союзу хіміків України Ігор Гольченко заявив про те, що основна мета – вибудувати чесний і прозорий ринок, відійти від спекулятивного рикну. І виробники добрив разом з аграріями здатні це зробити. Він зауважив: «Ми були свідками, скільки складала торгівельна маржа трейдерів. Вона сягає 30% і це ненормально. Фактично трейдери диктують і хімікам, і аграріям ціну на ринку».
В результаті учасники зустрічі дійшли згоди за безпосередньої участі ФРУ продовжити обговорення та підготовку проекту меморандуму, в якому врахувати позиції та інтереси обох сторін: яким чином слід контролювати ціни на добрива, що представлені на ринку, спільно затвердити методику, яка буде давати індикатив цін, долучивши до процесу державні інституції.
Леонід Козаченко додав: «Наступна зустріч буде присвячена методиці формування ціни на добрива. Буде визначено, які обсяги квот не будуть шкідливими для ситуації на українському ринку та дадуть можливість розвиватися промисловості».
За підсумками зустрічі Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов заявив, що це була найбільш продуктивна зустріч: «Почали шукати шляхи зближення. З’являється розуміння того, що без власної хімічної галузі аграрії також будуть у складній ситуації. Адже в такому разі продовольча галузь буде цілком залежною від інших країн.
Окрім домовленостей між хіміками та аграріями необхідно щоб була відповідна державна політика. Сьогодні впливовим елементом ринку є трейдери, але вони не мають диктувати умови. Важливо пам’ятати, що тільки національні виробники, які працюють в Україні, піднімають економіку країни та створюють робочі місця. Ті ж, що працюють на імпорт, мають спекулятивний інтерес».
На думку Генерального директора УКАБ Романа Сластьона такі зустрічі потрібні, адже під час них виробники добрив та аграрії шукають інструменти усунення причин того, чому сьогодні страждають та мають проблеми обидві сторони.
«Гарні новини в тому, що і виробники, і аграрії обговорили ситуацію. І вихід є. Визначили конструктивний вектор в наших дискусіях. Вихід - домовитися по чесному ціноутворенню. Є механізми, завдяки яким можна не допустити дефіцит добрив. Є розуміння того, що разом ми можемо встановити чесні правила і щодо ціноутворення і забезпечення потреб», - додав Ігор Гольченко, віце-президент Союзу хіміків України.