Взяли участь у публічному заході Мінекономрозвитку «ПРОМИСЛОВІСТЬ, ТРАНСПОРТ ТА ІНФРАСТРУКТУРА», який проходить в рамках обговорення Стратегії Україна 2030. Дискусія показує, що напрацювань у консультантів та у секторальних асоціацій і об'єднань більш ніж достатньо. Концептуально в документі погоджено напрямок на підтримку виробництва.
Ігор Петрашко, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зазначив, що стратегія випереджального розвитку потрібна і міністерство буде всіляко підтримувати її розробку.
Що собою являє цей документ? Він на сьогодні складається з двох – «Аудит економіки України» і «Вектори економічного розвитку» . В першому документі амбітно заявлено, що Україна має потенціал зростання ВВП на 1,27 трлн. дол. Ця цифра була оголошена як орієнтир і була підхоплена засобами масової інформації. Але як це корелює з реальністю? В документі зазначено, що таке стане можливо у випадку, якщо продуктивність праці в Україні стане такою ж самою, як і в успішних країнах регіону.
Далі в документі «Вектори економічного розвитку» подаються інструменти для досягнення вказаних цілей. На презентації Кирило Криволап, радник Прем'єр-міністра України, керівник проекту «Стратегія 2030», говорив про цей інструментальний рівень, адже після обговорення векторів як підстав для зміни економічної політики має бути напрацьовано нормативно-правові акти, які надалі потрібно втілювати.
Для розвитку промисловості пропонується нарощення внутрішнього попиту та включення до міжнародних ланцюгів створення доданої вартості. Напрямки, які пропонуються, іноді є просто позитивно радикальними. Наприклад , створення Банку Розвитку України, фінансування створення мережі індустріальних парків, наповнення Фонду Розвитку і Фонду інновацій.
Багато говорили і Міністр, і керівник Центру економічного відновлення, про модернізацію, яка потребуватиме заміни застарілого обладнання на нове. Це все є в Стратегії. Але сама стратегія не є кінцевим продуктом, а відкритим документом, який можна допрацьовувати.
Після обговорення, одне з яких відбулося в МЕРТ, потрібно буде розробляти нормативно – правові акти – тобто законопроекти, постанови КМУ, а також інші документи. Втілення в життя векторів і розробка детальних планів буде завданням непростим. Саботаж системи ми бачили у всі часи.
Хотілось би , щоб до стратегії увійшло завдання вдосконалення української моделі державних закупівель для урахування багатофакторного підходу до вибору переможців. Як правило цей блок питань називається локалізацією, і тому вважається прикладом протекціонізму. Це несправедливе звинувачення. Локалізація – це інструмент покращення макропоказників, зокрема торгівельного і платіжного балансу, підвищення конкурентоздатності підприємств і справедливої конкуренції. І тут хотілось би одночасно висловити сумніви і побажання щодо документа. В розділі «Промисловість» щодо стимулювання попиту нічого немає про державні закупівлі. Але саме вони в усіх країнах в нинішню епоху кризи є предметом уваги урядів.
Адже це кошти платників податків. І абсолютно неприпустимим вважають уряди розвинутих країн переважне використання цих коштів на купівлю імпортних товарів. Також хотілось би незалежно від майбутніх документів і стратегій активної позиції Міністерства стосовно інструментів і механізмів стимулювання.
А то караван неоліберальної політики йде – продовжуються тендери за кредитні кошти по закупівлі імпортної комунальної техніки, вийшла чергова заява партнерів по торгівлі – цього разу глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас закликає уряд і парламент відмовитися від закон 3739. Після новорічної перерви відновилися публічні виступи «експертів» і громадських активістів. Причому в «Векторах…» стосовно необхідної позиції для розвитку промисловості у відповідному розділі знову проголошено пріоритет підписання чергових угод про вільну торгівлю, а також пріоритет дотримання раніше підписаних угод, які як ми чітко знаємо готувалися непрофіесійно, без відповідної позиції з української сторони. Таким чином однією позицією є публічні заяви про розвиток промисловості і трильйонне нарощування ВВП, а з іншого боку, на рівні ідеологічного документа, яким є «Вектори…» для розробуи НПА урядовцям закладається завідомо програшна позиція. Час змінити ще є. Федерація готова включитися.
На щастя, для Міністерства економічного розвитку і ЦЕВ жорсткі баталії стосовно потрібності чи непотрібності стимулювання виробництва нехарактерні. І хоча ми це бачимо регулярно у Верховній Раді (варто тільки згадати 2500 поправок до законопроекту 3739 , а також останнє феєричне обговорення закону про експортно-кредитне агентство цього тижня, яке було схоже на ідеологічну битву представників різних релігійних конфесій). Тому побажаємо успіху ЦЕВ не лише в дослідженнях, але в якомога більш швидкому впровадженні напрацьованого. ФРУ зможе підтримати і аналітично, і організаційно ті позиції, які передбачають розвиток виробництва. Наші пропозиції було передано ЦЕВ.