Федерація роботодавців звернулася до Президента України, Прем'єр-міністра, народних депутатів, голів парламентських фракцій та депутатських груп.
У зверненні зазначається, що 11 квітня відбувся ХІ з'їзд Федерації роботодавців України, на якому його учасниками було одностайно підтримано Резолюцію разом із Маніфестом роботодавців України та переліком невідкладних законопроектів, які мають бути ухвалені для створення засад щодо забезпечення прискореного економічного зростання та досягнення ДОБРОБУТУ ДЛЯ ВСІХ громадян України.
На думку роботодавців, цифри, що характеризують нинішнє зростання української економіки виглядають заспокійливо і створюють оманливий ефект благополуччя.
Проте темпи відновлення економіки є низькими, недостатніми навіть для того, щоб Україна була в змозі бодай зменшувати відставання у розвитку економіки від інших європейських країн. У 2018 році номінальний ВВП України склав лише близько $115 млрд проти $183,3 млрд у 2013 році. Якщо порівнювати розмір ВВП, розрахований Держстатом у реальному вимірі в гривні, то у 2018 році він склав лише 91,3% від рівня 2013 року.
Поглиблює проблему той факт, що навіть те незначне зростання економіки, яке є, відбувається на тлі відсутності зростання у промисловості. А його рушійною силою залишається споживання, а не інвестиції. При цьому можливість збільшення споживання обумовлена продовженням побудови піраміди запозичень та трансфертами від заробітчан – мільйонів кваліфікованих працівників, яких економічна політика влади виштовхує за кордон, де вони займаються створенням доданої вартості для економік інших країн. Отже таке зростання базується на збільшенні споживання імпорту. Що поряд із виїздом із країни кваліфікованої робочої сили у середньостроковій перспективі робить невідворотними нові економічні потрясіння, а у довгостроковій перспективі замикає коло знищення української економіки.
Існуюча економічна політика характеризується повною відсутністю будь-якої промислової політики та продовженням деіндустріалізації, згортанням виробництва продукції з високою доданою вартістю, скороченням кількості робочих місць. Саме на цьому фоні Україна втрачає трудові ресурси, оскільки люди змушені виїжджати з країни у пошуку гідної роботи та оплати своєї праці.
Фактично Україна перетворилася у країну – експортера сировини та робочої сили.
Така економічна політика в жодному разі не може забезпечити сталого і тим більше випереджаючого розвитку української економіки.
У ситуації, що склалася, економіка України потребує термінової розробки та реалізації промислової політики, спрямованої на реіндустріалізацію, щодо політики стимулювання інвестицій, яка сприятиме модернізації виробничих потужностей та створенню робочих місць, щодо впровадження якісно нової моделі освіти, спрямованої на забезпечення потреб роботодавців у професійних кадрах та можливостей отримання якісної професійної, щодо підтримки несировинного експорту тощо.
Тож з огляду на викладене та враховуючи рішення з'їзду Федерації, роботодавці закликали керівництво держави та народних депутатів сприяти якнайшвидшій реалізації напрацьованих роботодавцями ідей, принципів і завдань.