Запровадження декларування зміни роздрібної ціни на бензини А-92, А-95 та дизельне паливо, що планується Урядом, призведе до небажаних економічних наслідків на ринку нафтопродуктів та для економіки в цілому. Про це йдеться у зверненні ФРУ до Прем’єр-міністра та Міністра економіки України.
Так, зміни, що вносяться до Переліку і Порядку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020р. № 341, порушують статтю 3 Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Відповідно до цієї статті, сторони визнають, що принципи вільної ринкової економіки становлять основу для їхніх відносин. Встановлення державного регулювання цін на бензини на дизельне пальне шляхом їх декларування є порушенням цих принципів, оскільки втрачається роль ринку як основного регулятора економічних відносин.
Варто відмітити, що на сьогодні причина зростання цін на ті чи інші нафтопродукти носить не спекулятивний, а виключно економічний характер. Адже бізнес розуміє, що підвищуючи ціну, він ризикує і підриває свою конкурентоспроможність.
На формування цін на паливо впливають численні фактори, такі як вартість продукції, ціни на нафту, курс обміну валют, акцизний податок, ПДВ тощо.
Встановлення державного регулювання цін призведе до того, що суб’єкти господарювання, що провадять діяльність на паливному ринку, не зможуть адаптувати свої ціни до ринкових факторів, які постійно змінюються (вартість нафти, курс валют, ціни на пальне від постачальників). Це призведе до того, що вказані суб’єкти почнуть нести збитки, оскільки не зможуть фінансувати витрати за рахунок прибутку.
Як наслідок, численні суб’єкти господарювання будуть змушені припинити свою діяльність, а десятки тисяч їхніх працівників втратять робочі місця, що є особливо небезпечним у період пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Оптові ціни на паливо відображають і слідують за тенденцією світових цін на нафту марки Crude і Brent з певною затримкою часу, на яку роздрібні торговці паливом не мають контролю або впливу.
В Україні різні паливні рітейлери мають різну структуру, вертикально інтегровану або неінтегровану, таке регулювання або втручання буде мати катастрофічний вплив для неінтегрованих роздрібних гравців ринку. Частота оптової зміни цін залежить від постачальника. Виходячи зі зміни цін на поставку, які залежать від цін на нафту, неможливо передбачити в якому напрямку будуть рухатись такі ціни.
Відповідно до європейської ринкової практики та інших нерегульованих конкурентних ринків по всьому світу ціна палива відрізняється не тільки між різними гравцями ринку, але і АЗС задля належної конкурентоспроможності. Ціни мають бути гнучкими, регулюватись ринковими методами, щоб гарантувати конкурентоспроможність.
Таким чином, будь-яке негайне заморожування роздрібних цін на 20 днів може призведе до перебоїв з поставками та роздрібною торгівлею в зв’язку з непередбачуваністю ситуації, що призведе до масових фінансових збитків та обмеження конкуренції на ринку.
У своєму зверненні до Прем’єр-міністра ФРУ навела ключові негативні наслідки запровадження декларування зміни роздрібних цін на нафтопродукти, сформованих учасниками ринку:
Порушення принципів конкуренції на ринку
Механізми декларування роздрібних цін передбачають подання в електронному вигляді відомостей з використанням кваліфікованого електронного підпису до Держпродспоживслужби через її офіційний веб-сайт. Всі задекларовані ціни стають доступними для публічного огляду в день їх декларування (приклад).
Враховуючи, що застосування задекларованих цін відбувається після спливу 20 днів з дати подання декларації (без урахування дати подання), усі зацікавлені оператори ринку зможуть бачити цінову політику своїх конкурентів і таким чином заповнювати і подавати свої декларації, щоб виключити або суттєво обмежити рівень конкуренції, пропонуючи аналогічні ціни. За таких умов, фактично створюється єдина електронна база, яка показує всю цінову ситуацію на ринку в усіх операторів нафтопродуктів, що дозволяє кожному оператору синхронізувати свою цінову політику і звести рівень конкуренції до нуля.
Припинення реалізації нафтопродуктів за готівку (перехід в «безготівку»)
Декларування роздрібних цін на нафтопродукти суттєво зменшує можливості оператора враховувати швидко-змінні фактори на ринку (закупівельні ціни, логістичні витрати, курси валют) і оперативно реагувати на них зміною цін в об’єктах роздрібної торгівлі. 20-ти денний період очікування для застосування змінених цін очевидно створює ризик збитковості роздрібно-торгівельної діяльності на АЗС. За таких умов, існує тенденція того, що оператори ринку будуть вимушені зупинити, або суттєво скоротити роздрібну торгівлю на АЗС і перейдуть в сферу оптової реалізації нафтопродуктів корпоративним клієнтам, де використовуються безготівкові розрахунки і спеціальні технічні засоби отримання нафтопродуктів на АЗС (паливні картки, талони, відомості). Таким чином, відпуск нафтопродуктів на автозаправних станціях не буде здійснюватися в рамках роздрібної торгівлі, фізичні особи не матимуть змоги придбати нафтопродукти, що породить дефіцит «готівкового нафтопродукту», а оскільки механізм декларування роздрібних цін не буде поширюватися на оптово-відпускні ціни, то всі реальні товарні операції з нафтопродуктами перейдуть в сферу безготівкових розрахунків. Така ситуація призведе до непропорційного перерозподілу ринку нафтопродуктів, від чого постраждають кінцеві споживачі – фізичні особи.
Посилення ринкових позицій «тіньових» АЗС
З урахуванням аргументів, викладених в пункті вище, очевидно настане тенденція гострого дефіциту нафтопродуктів на легальних АЗС, які можна придбати «за готівку». Враховуючи це, всі переваги отримають «тіньові оператори», які експлуатують «нелегальні АЗС», ухилятимуться від обов’язкових декларативних процедур ціноутворення і, в умовах практично відсутності конкуренції і гострої затребуваності споживачами «готівкового нафтопродукту», зможуть значно збільшити обсяг незаконних операцій реалізації нафтопродуктів, маніпулювати цінами, продовжувати ухилятися від сплати податків. Таким чином, обсяги оборотів тіньового ринку нафтопродуктів зростуть в рази, при цьому ні державний бюджет не відчує додаткових надходжень акцизного податку, ні кінцеві споживачі не відчують покращення своїх можливостей в придбанні нафтопродуктів.
Змінність курсів валют, що перешкоджатиме визначенню майбутніх роздрібних цін
Коливання курсів валюти (гривні до долара США/євро) відбуваються щоденно. Здебільшого оператори ринку реалізують нафтопродукти імпортного походження. Закупівельне ціноутворення – формульне та залежить від коливань цін на нафтопродукти згідно з показниками Platts, що відображаються в доларах США. Також при ввезені нафтопродуктів сплачується акцизний податок, ставки якого встановлені у євро. Зважаючи на це, у структурі роздрібної ціни нафтопродуктів значний відсоток становлять валютні витрати, а динаміка зміни роздрібних цін на нафтопродукти не може бути коректно спрогнозованою на перспективу 20 днів наперед. Такий механізм декларування цін призведе до штучного вимивання з господарського обороту обігових коштів, неможливості закупівлі ресурсу для продажу і, як наслідок, створення дефіциту нафтопродуктів на ринку.
Спекуляції на ринку
Недобросовісні покупці викуплятимуть значні об’єми нафтопродуктів згідно з талонними, паливно-картковими договорами за фіксованими і відомими на момент здійснення передоплати цінами, щоб уникнути здійснення переплат при настанні публічно задекларованого здорожчання. Такі покупці можуть навіть здійснювати «несанкціонований перепродаж» талонів, паливних карток із отриманням доходу від різниці між ціною купівлі і перепродажу (яка, все ж, є нижчою публічно задекларованої оператором ринку нафтопродуктів). Крім того, попереднє декларування цін, що будуть підвищуватися, спричинить неприродньо великий попит громадян на нафтопродукти, щоб зекономити кошти. Зазначене спричинить непрогнозовані закупівлі нафтопродуктів у значних обсягах, їх фізичний відпуск на момент, коли актуальні (та економічно обґрунтовані) ціни є вищими. Такі обставини також спричинять вимивання обігових коштів операторів ринку, завдання їм збитків, відсутність фінансового ресурсу для закупівлі пального у достатніх обсягах та дефіцит останнього на роздрібному ринку.
Сумнівність позитивного впливу пропонованих змін на функціонування ринку в цілому
Роздрібний ринок нафтопродуктів є висококонкурентним, на ньому відсутній дефіцит товару. Впровадження такого механізму декларування створить передумови для спекуляцій, за яких одні гравці будуть необґрунтовано збільшувати ціни, інші – безпідставно створювати дефіцит товарів. Зазначене може створити ситуацію, за якої оператори будуть солідарними у питаннях підняття ціни за принципом «краще задекларувати і підняти ціну, ніж зазнати збитків». Враховуючи, що механізм цінового декларування ніколи не використовувався для регулювання ринку нафтопродуктів, а також беручи до уваги сформовані роками правила ціноутворення, які залежать виключно від ринкових обставин, впровадження запропонованого «планового регулювання цін» фактично може спричинити глобальну кризу ринку, коли сформована роками стабільність перетворить цей ринок в сферу прихованих тіньових операцій, не прогнозованості ресурсного забезпечення, недоступності нафтопродуктів для кінцевих споживачів, зупинку роботи автозаправних станцій.
Федерація закликає відкласти прийняття рішення зі запровадження державного регулювання цін на нафтопродукти та провести консультації з Федерацією, учасниками ринку, профільними асоціаціями з метою уникнення дефіциту нафтопродуктів для споживачів та інших вищезазначених негативних факторів для бізнесу та економіки.