Насправді законопроектів, де держава піклується не тільки за найманого працівника, постійно заграючи з електоратом, а й за роботодавців, які в такі нелегкі часи продовжують створювати і зберігати робочі місця, сплачуючи податки і забезпечуючи соціальний пакет для своїх працівників, не так вже і багато.
Певно вже нарешті настав час, коли держава починає змінювати філософію взаємовідносин з бізнесом, визнаючи, що саме бізнес наповнює державну скарбничку, створюючи економічні і соціальні блага, а держава виступає в цьому процесі регулятором.
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (р.№5388), розроблений Мінекономіки, як раз свідчить про започаткування такої позитивної тенденції. Українські роботодавці ніколи не просять піклуватись про них, лише створити сприятливі умови для ведення та розвитку бізнесу. Отже сподіваємось на послідовність формування державної політики саме з урахуванням інтересів бізнесу.
На думку Федерації роботодавців України, згаданий проект Закону в цілому вирішує поставлену мету з дерегуляції трудових відносин, полегшує адміністрування трудових відносин в частині ведення кадрової документації, а також інших документів, які роботодавець складає відповідно до КЗпП, робить крок до поступового переведення погоджувального механізму з профспілками на консультаційний та механізм інформування, що враховує Європейську директиву № 14.
Так, складання правил внутрішнього трудового розпорядку, графіків роботи підприємства та графіків відпусток, повідомлення про відпустки стане необов’язковим.
Осучаснено норми, що стосуються матеріальної відповідальності працівника, з урахуванням усталеної судової практики з вирішення цієї категорії спорів.
Також законопроект передбачає встановлення повної матеріальної відповідальності до працівника внаслідок розголошення державної таємниці, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації та за завдання шкоди недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу.
Виключається необхідність погодження розірвання трудових договорів з профспілкою у низці випадків.
Спрощується процедура укладення строкового трудового договору та переглянуто категорії працівників, які потребують додаткового захисту при встановленні випробування при прийнятті на роботу.
Пропонується більш удосконалений спосіб надання роботодавцем інформації працівникові щодо режиму роботи і часу відпочинку, відпусток.
В цілому законопроект створює добру основу для полегшення адміністрування трудових відносин, спрощення входу/виходу з ринку праці, а деякі уточнення, доповнення можуть бути врегульовані у процесі консультацій між І та ІІ читанням в рамках робочої групи Комітету ВРУ з питань соціальної політики та праці.
Також висловлюємо підтримку та очікуємо на прийняття парламентом закону про індивідуальні трудові спори, де запроваджується медіація як позасудова ланка вирішення трудового спору, а також схвалення Урядом проекту закону, що врегульовує обсяг надання пільг та гарантій працівникам із сімейними обов’язками, що зробить їх привабливими на ринку праці та заохотить роботодавця легально оформлювати трудові відносини.